УЗД Апарат. Випалені елементи, відновлення доріжок на платі GE Voluson E8
Ремонт провідникових доріжок на платі. Вони бувають менші чи більші, тому в нас є обладнання для роботи під мікроскопом і навіть сам мікроскоп! А лаки для відновлення захисного покриття у нас є кольорові - під різне покриття плат. Цей конкретний випадок - шмат апарата GE Voluson E8 Expert
Продовжуємо роботу з медичним обладнанням. Робота в ремонті буває різна - теоретична, з дослідженням великої кількості документації, а бо ж механічна - замінити певні елементи, які вийшли з ладу. В таких випадках не завжди (≠ ніколи) треба гортати багато даташитів, а сісти за мікроскоп та делікатно чистити прогорілі місця, уважно досліджувати шляхи, де колись тік струм, визначати з якими точками на платі мали з'єднуватись контактні майданчики. На сьогоднішньому прикладі трошки показано такий процес. Тут плата, мікросхеми та доріжки є досить великими, тому досить добре видно певні моменти в роботі.
Отже перед нами плата з апарата для ультразвукового дослідження. на ній вигоріли 2 високовольтні високошвидкісні генератори імпульсів (high-voltage, high-speed pulser generator STHV748), я кі є високовольтними ключами. Також цікаво те, що цю плату до нас вже принесли після іншої майстерні, де не змогли до кінця впоратися з цим ремонтом. Виглядає плата так:
Буває доситьскладно відпаяти згорілі мікросхеми чи інші елементи. Обов'язковим є рівномірне нагрівання плати при відпаюванні мікросхеми (вибір температурного режиму). Також можна не врахувати те, що при вигоранні чипа доріжки можуть приварюватися до "п'ятаків" мікросхеми. А в момент, коли ми піднімаємо елемент, разом із ним відриваємо провідники.
При ретельному огляді я бачу, що друга вигоріла мікросхема якраз має таку проблему. Тому необхідно правильно обрати стратегію роботи.
Тут фокус на самому чипі, наступне фото - фокус на доріжках:
Зрозуміло, що біля місця вигорання самі доріжки та контакти мікрухи зварилися і просто так не розлучаться. Варіанти два: рвати, пошкоджуючи саму плату, або свідомо їх обрізати, щоб мінімізувати травмування плати. Природно, обираємо другий. Випаюємо елемент та починаємо реставрацію плати. Обрізаємо скальпелем шматочки доріжок, які відірвані та висять в повітрі. Інакше вони можуть надламатись у найбільш невідповідний момент, склеїтись при запаюванні з іншими контактами і т.п. Також зачищаємо мідні провідники від захисного лаку:
На цьому етапі виникли певні сумніви - чи я правильно бачу і розумію з'єднання/нез'єднання між собою певних контактних майданчиків? Щоб не ризикувати збільшую для себе об'єм роботи, але усуваю всі ризики. Просто відпаюю аналогічний генератор імпульсів з іншої частини плати і дивлюся як виглядали всі місця з'єднань в оригіналі:
Тож тепер маю повну картину. Можна приступати до реставрації. Використовуємо тоненькі провідники, які підбираємо для кожного випадку індивідуально. На товщину такого провідника впливає тип монтажу мікросхеми - BGA чи планарний, куди треба його вести, яка товщина плати і скільки в неї шарів, які струми та напруги там будуть. Відновлені доріжки покриваємо захисним лаком. Це допоможе дротику не зміщуватись під час запаювання чипа, а також краще виглядає візуально та надає захист від корозії, окислення та іншого впливу із зовні.
На відпаяній мною мікросхемі є лише одна "ампутація", яку легко ремонтуємо:
Також відновлюємо доріжки на складнішій ділянці плати:
Ну і в самому фіналі садимо на свої місця всі 3 робочі мікросхеми:
До речі, на всіх етапах використовую металеву фольгу для уникнення перегрівання інших елемантів плати. Наприклад електролітичні конденсатори чи пластикові елементи.
Ну а результат виглядає так:
Ну і для найуважніших 😉 - дійсно, декілька "п'ятачків", які я не відновлював. Ці виводи мікросхеми не використовуються на даній платі та нікуди не ведуть. Тому і відновлювати їх непотрібно.
Сподіваюсь ця стаття змогла Вас трошки розважити, а може навіть дала якусь підказку для вашої роботи чи хоббі. І якщо раптом щось не виходить - звертайтеся до нас, ми докладемо всіх зусиль щоб допомогти.