Ото розперло... ШІМ-контролер випустив білий дим, а процесор пережив не найкращі часи. Чи вартий ремонт зусиль і витрат? Для мене це більше, ніж баланс «вигода – витрати»: це випробування навичок і можливість довести собі, що жодна несправність не є безнадійною.
Вітаю, дорогі. Ця коротенька стаття про діагностику, про те, що доводиться робити навіть розуміючи, що ремонт ймовірно буде нерентабельним/неможливим. Але час потрачений не даремно - я це бачу як можливість потренувати свої навики та вдосконалитись. Історія проста: апарат прийшов з несправністю "не вмикається". Розібравши пристрій я чітко бачу розірвану мікросхему. Це ШІМ-контролер (від слів широтно-імпульсна модуляція), який формує низьку напругу для однієї з частин процесора. Це вже наводить на думку, що процесору також добряче "дісталося". А враховуючи не дуже високу ціну цього ноутбука, при тому високу вартість процесора і немалу вартість роботи по заміні процесора (це якщо обмежиться тільки цим), розуміємо що ремонт цієї материнської плати принципово може бути не рентабельним.
Робимо попередні вимірювання опорів основних критичноважливих елементів. В першу чергу центрального процесора (ЦП або CPU) та чипа графічного роцесора (ГП або GPU), або просто відеокарти. Вимірювання показують дуже незначні відхилення від норми, тому я даю шанс цьому пристрою.
Очевидно, що через високу температуру, яка виникла при "пробитті" мікросхеми, її контакти буквально приварилися до провідникових доріжок. А самі відклеїлися від основи, тому їх довелося "ампутувати", і досить глибоко. На цьому чипі є контакти які дублюють одне одного. Це зроблено для того, щоб можна було пропустити більший струм, а також забезпечити краще тепловідведення від самої мікросхеми. Мені це дуже допоможе, оскільки менше окремих доріжок доведеться відновлювати.
Окремими дротиками робити підвід до контактів виглядає складним і займе багато часу. Приймаю рішення зняти з донорської плати великий шматок широкої провідникової доріжки і вживити її на плату. Ну і, звичайно ж, дротиками відновлюю декілька звичайних доріжок:
Це виглядає дещо не акуратним і некрасивим, але згадайте, що це робиться лише для тесту з низькою ймовірністю справді запустити пристрій. Тому роблю швидко, але надійно. Звичайно, якщо все піде найкращим чином - приведу до такого вигляду, при якому не буде соромно перед іншими майстрами, якщо людина в майбутньому звернеться в іншу майстерню.
Особисто я вважаю, що важливою є навіть естетика на внутрішніх частинах після ремонту, адже це також питання репутації та відображає стиль і якість роботи майстра. Але погодьтесь, що робота в такого майстра не може коштувати копійки. Оскільки виконана ретельніше, продуманіше, з використанням додаткових витратних матеріалів та зі значно більшою кількістю витраченого часу. Але завдяки такому підходу наш сервіс може надавати своїм клієнтам гарантію на свою роботу (не плутати з глобальною гарантією на увесь пристрій).
Та я відволікся. Захотілося виговоритися 😉 Лишилося мало. Лише запаяти нову мікросхему:
Не вмикаючи живлення робимо контрольні заміри. Ну, гірше точно не стало😅, все ніби непогано. Тому під'єднуємо материнську плату до живлення. Робимо заміри напруг. Наш новий чип і відновлені доріжки на платі функціонують прекрасно - всі дозволи для запусу наступних вузлів присутні, напруги мікросхема видає чітко. Але... Так, чуда не сталося. Прийшли до очевидного: процесор дійсно не витримав важкої долі і помер під час поломки на цій лінії живлення.
Ну, я спробував. Моє сумління чисте. Наступний етап - обговорити з клієнтом різні варіанти, які можливі на цей момент. Наприклад, заміна процесора, заміна материнської плати, або навіть заміна ноутбука. Звичайно, неприємно. Але безвихідної ситуації немає. На щастя, ми можемо виконати всі ці роботи (за умови наявності якісних запчастин), і навіть можемо запропонувати ноутбук на продаж. Ми самі зацікавлені в тому, щоб кожен наш клієнт був задоволеним та отримав найкращий сервіс.